Президент Азербайджанської Республіки пан Ільхам Алієв взяв участь у відкритті X Глобального Бакинського форуму
9 березня під егідою Президента Азербайджанської Республіки Ільхама Алієва розпочав роботу X Глобальний Бакинський форум на тему «Світ сьогодні: виклики та надії», організований Міжнародним центром Нізамі Гянджеві.
У церемонії відкриття форуму взяв участь Президент Азербайджану Ільхам Алієв.
Спочатку було зроблено фото на згадку.
Співголова Міжнародного центру Нізамі Гянджеві Ісмаїл Серагельдін, який оголосив X Глобальний Бакинський форум відкритим, надав слово главі держави.
На церемонії відкриття виступив Президент Ільхам Алієв.
Виступ Президента Ільхама Алієва
-Доброго ранку, пані та панове.
Ваші екселенції.
Шановні гості.
Насамперед, я хотів би привітати членів правління Міжнародного центру Нізамі Гянджеві з їхніми досягненнями. Особливо я хочу висловити подяку співголовам Міжнародного центру Нізамі Гянджеві пані Віке-Фрейберзі та пану Серагельдіну за їхнє керівництво, за їхній внесок у розвиток Центру та за видатні досягнення у перетворенні Глобального Бакинського форуму на один із провідних міжнародних форумів у світі.
У січні цього року я брав участь у Всесвітньому економічному форумі у Давосі, у лютому – у Мюнхенській конференції з безпеки, і ось тепер у березні – тут, у Баку, у Глобальному форумі. Можу сказати, що рівень учасників та інтелектуальний потенціал Глобального Бакинського форуму відповідає рівню провідних міжнародних конференцій. І, звичайно, це – відображення дуже продуманої та продуктивної діяльності співголов та всієї ради. У нас понад 350 учасників із понад 60 країн. І серед них – 50 чинних та колишніх президентів, прем'єр-міністрів. Таким чином можна припустити, що рівень обговорень буде дуже високим. Звичайно, найціннішими будуть рекомендації щодо нових підходів до питань міжнародної значущості. Я переглянув програму форуму. Як завжди, вона дуже насичена та охоплює питання, пов'язані з регіонами Близького Сходу, Африки, Західних Балкан, водночас питання, які сьогодні стоять на чолі міжнародного порядку денного та є предметом дискусій.
Хочу також висловити подяку Міжнародному центру Нізамі Гянджеві за велику повагу до пам'яті та спадщини великого азербайджанського поета Нізамі Гянджеві, ім'я якого і носить центр. Низамі Гянджеві народився, жив, помер і похований у своєму рідному місті Гянджі - одному з найдавніших міст Азербайджану. А його мудрість і талант символізують такі мудрість і талант азербайджанського народу.
Хочу поділитися своєю думкою та деякою інформацією щодо низки тем, які вам належить обговорити. Я був дуже радий побачити одну панель із багатосторонності, особливо з урахуванням того, що Азербайджан цього року завершує своє головування у Русі неприєднання, яке розпочалося у 2019 році та було продовжене одностайним рішенням 120 держав-членів організації ще на один рік – до кінця 2023 року. Ми намагалися, якщо можна так висловитись, оживити Рух неприєднання, який мав великі традиції, але, на жаль, якийсь час був дещо пасивним. Для цього ми організували міжнародні заходи, три саміти. Ми ініціювали проведення спеціальної сесії Генеральної Асамблеї ООН з питань COVID-19. Ми старанно працювали і створили базу даних із боротьби з пандемією, яка пізніше була використана Всесвітньою організацією охорони здоров'я. Ми присвятили один із самітів боротьбі з пандемією. Ми дуже активно виступали проти «вакцинного націоналізму» та нерівного розподілу вакцин у перші місяці пандемії. Ми розглядаємо питання розвитку після пандемії COVID-19. Водночас ми надали фінансову гуманітарну допомогу більш, ніж 80 країнам, більшість із яких є членами Руху неприєднання. Ми надали 10 млн доларів США в якості прямих пожертв ВООЗ, щоб допомогти їм боротися з коронавірусом.
Водночас ми намагалися розвивати Рух неприєднання інституційно. З цією метою з нашої ініціативи вперше за більш ніж 60-річну історію організації було створено Парламентську мережу, установче засідання якої відбулося у Баку. Також було створено Молодіжну мережу, секретаріат якої також знаходиться у Баку. Ми продовжимо свої зусилля навіть після завершення нашого головування до кінця цього року, оскільки ми бачимо, що в сьогоднішньому світі, у сьогоднішньому розділеному світі існує велика потреба в такому русі — на тлі, можливо, найсерйознішої конфронтації між Сходом та Заходом з часу закінчення холодної війни. Рух неприєднання може і має відігравати важливу роль у наведенні мостів, у створенні нових підходів до вирішення конфліктів і, звичайно, основних принципів Руху — так званих Бандунзьких принципів. Вони виступають у захист миру, співробітництва, поваги до територіальної цілісності, суверенітету та непорушності кордонів.
Щодо питання вирішення конфліктів, ця тема, звичайно, широко обговорюватиметься, виходячи з програми форуму. Я можу поділитись нашим досвідом. Конфлікти можна вирішити двома шляхами: мирним та немирним. Ми дуже намагалися врегулювати конфлікт з Вірменією мирним шляхом, незважаючи на те, що внаслідок вірменської окупації в Азербайджані виникла гуманітарна криза, понад 1 млн азербайджанців залишилися без даху над головою, стали біженцями і вимушеними переселенцями. Вірменія проводила політику етнічної чистки проти азербайджанців, вигнала їх із Карабаху, піддала мільйон азербайджанців стражданням. Незважаючи на наші спроби вирішити проблему мирним шляхом та переконати Вірменію виконати резолюції Ради Безпеки ООН, які вимагали негайного, повного, беззастережного виведення вірменських військ з азербайджанських територій, Вірменія просто проігнорувала ці резолюції, продемонструвавши неповагу до міжнародного права та співтовариства. 1992 року, відразу після початку конфлікту, ОБСЄ створила Мінську групу. Але, на жаль, за 28 років Мінська група не представила, не досягла жодних результатів. І наприкінці переговорного процесу нам здалося, що вони просто хочуть заморозити ситуацію. Вони хотіли, щоб цей конфлікт було заморожено назавжди. Але ми із цим не погодилися. Ми зробили те, що вважали за потрібне зробити, використовуючи наше право на самооборону, Статут ООН, зокрема, статтю 51. Ми звільнили наші території силою. Це було наше законне право. Тобто ми намагалися досягти цього мирним шляхом. Але в нас не вийшло, бо вірменська сторона не продемонструвала конструктивний підхід.Тоді ми звільнили нашу територію силою. Ось уже майже два з половиною роки ми відновлюємо величезну територію в 10 тис. квадратних кілометрів, яка повністю спустошена. До речі, представники Міжнародного центру Нізамі Гянджеві відвідали Шушу, і там я провів панельну дискусію. Вони бачили руйнування у Фізулі, у Шуші. Це справді ознака варварства. Це – урбіцид, культуроцид, екоцид. І все це зробили наші сусіди. Народ Азербайджану має моральне право вимагати помсти, і я можу це зрозуміти. Але суть моїх слів у тому, що ми помстилися на полі бою. Ми не робили жодних військових злочинів, на відміну від вірмен. Ми не робили геноциду, на відміну від вірмен. І ми помстилися на полі бою.
Отже, настав час для миру. Тому відразу після закінчення війни у листопаді 2020 року ми виступили з ініціативою розпочати мирні переговори та представили знамениті п'ять принципів, які могли б стати основою для укладання мирної угоди з Вірменією. Сподіваємося, що міжнародні актори, які намагаються сприяти цьому питанню, переконають Вірменію не прогаяти цей шанс. Вони втратили шанс стати незалежною країною. Вони стали повністю залежними, своєрідною колонією іншої країни, а тепер, можливо, й інших країн. Через агресію проти нас вони втратили свій шанс стати справді незалежними та побудувати своє майбутнє. Тепер у них з'явився шанс почати поводитися як сусід зі своїми сусідами. Ми хочемо миру. Ми не хочемо ще однієї війни. І ми вважаємо, що мир є досяжним. Те, що було узгоджено між Азербайджаном і Вірменією у жовтні минулого року, зокрема щодо поваги до суверенітету та територіальної цілісності один одного, фактично демонструє, що немає жодних перешкод для досягнення миру.
Щодо вірменської меншості в Азербайджані, то Азербайджан є багатоконфесійною, багатоетнічною країною. Права меншин в Азербайджані захищені нашою Конституцією. Кожен, хто знайомий із реальною ситуацією в Азербайджані, може підтвердити, що Азербайджан — країна з високим рівнем релігійної та етнічної толерантності, де представники різних етнічних груп, різних конфесій живуть у світі та з гідністю. Тому я впевнений, що життя вірмен, які проживають у Карабахському регіоні Азербайджану, буде набагато кращим, ніж за часів окупації. Кожен конфлікт має свою історію, свою динаміку і свій кінець. Але важливим є те, що суперечки між країнами вирішуються на основі міжнародного права, територіальна цілісність і суверенітет не можуть бути змінені силою. Це позиція Азербайджану. І ця позиція стосується не тільки нашого випадку, але й усіх конфліктів у світі. Ми публічно озвучуємо цю позицію.
Одна з панелей присвячена питанням енергетики і транспортних коридорів, переходу на нові види енергії. Хочу повідомити нашим гостям, що з моменту нашої останньої зустрічі в червні минулого року відбулося багато подій. Насамперед Азербайджан і Європейська комісія підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо стратегічного партнерства в галузі енергетики. Він був підписаний у Баку президентом Європейської комісії пані Урсулою фон дер Ляєн і мною. Цей меморандум зараз реалізується. Азербайджан суттєво збільшив постачання природного газу до Європи та загальний експорт природного газу. Якщо 2021 року ми експортували всього 19 млрд кубометрів, то цього року цей обсяг складе понад 24 млрд кубометрів, і щонайменше половина цього обсягу буде поставлена до Європи. Це напевно допомогло і допоможе європейським споживачам отримати доступ до природного газу з огляду на поточну геополітичну ситуацію. Ми збільшили інвестиції у наші газові родовища. І зараз ми навіть думаємо, не лише думаємо, а й працюємо над розширенням експортних трубопроводів. Введено в експлуатацію Південний газовий коридор. Завершальний сегмент газопроводу було введено в експлуатацію 31 грудня 2020 року. Але минуло трохи більше двох років, і нам потрібно розширювати систему: TANAP - з 16 до 32 млрд кубометрів, а TAP - з 10 до 20 млрд кубометрів. І це тільки через зростаючий попит у Європі. Інакше ми не стали б інвестувати. А з початку російсько-української війни ми отримали запити від більш ніж 10 європейських країн щодо постачання газу чи їхнього збільшення. Ми працюємо над цим питанням. Невипадково Європейська комісія називає Азербайджан «надійним партнером». Справа в тому, що ми завжди були надійним партнером. Ми експортуємо нафту, нафтопродукти, природний газ, електроенергію, продукти нафтохімічної промисловості на міжнародні ринки, зокрема європейські.
У грудні минулого року в Бухаресті відбулася знаменна подія - Азербайджан, Грузія, Угорщина та Румунія підписали угоду про «зелену» енергію та передачу електроенергії, яку було засвідчено президентом Європейської комісії та згідно з якою ми побудуємо ЛЕП від вітрових електростанцій, встановлених на морі в Азербайджані, в Європу. Частина цієї лінії пройде дном Чорного моря. Зараз ми перебуваємо у процесі розробки техніко-економічного обґрунтування. Перше засідання Керівного комітету цього проекту відбулося у Баку у лютому цього року. Це стане величезною зміною енергетичної карти Європи. Ми вже змінили енергетичну карту Європи, побудувавши нафто- та газопроводи, а тепер проведемо і ЛЕП, які постачатимуть «зелену» енергію. Хочу проінформувати вас, що після того, як ми провели останній 9-й Глобальний Бакинський форум, Азербайджан підписав контракти та Меморандум про співпрацю з кількома провідними енергетичними компаніями світу, що забезпечить вироблення в Азербайджані 25 ГВт «зеленої» енергії – сонячної та вітрової. Вважаю, що це визначне досягнення, яке перетворить Азербайджан на дуже важливого постачальника та гравця на міжнародному ринку «зеленої» енергії. Ми плануємо експортувати "зелений" водень. Міжнародна фінансова корпорація вже затвердила остаточну оцінку нашого потенціалу щодо вироблення вітрової енергії в Каспійському морі — він становить 157 ГВт, не кажучи вже про 40 ГВт на суші. Тож це – майбутнє світової енергетики, це – майбутнє Азербайджану. Енергоперехід тут розвивається дуже швидко.
Я вже повідомив вам про виконану роботу з часу нашої останньої зустрічі у червні. Крім того, будуть обговорення і з транспортних коридорів. Хочу повідомити вам, що торік обсяг транзиту вантажів через Азербайджан зріс на понад 75 відсотків. Наша сучасна транспортна інфраструктура зараз потрібна як ніколи раніше. Завдяки залізничному сполученню, автомобільним дорогам, найбільшому судноплавному флоту на Каспії, найбільшому повітряному вантажному флоту в регіоні ми справді зробили великий внесок у транспортну безпеку. Оскільки багато країн зараз потребують транспортної безпеки, вони шукають нові маршрути. Один із таких маршрутів проходить через Азербайджан.
Впевнений, що будуть дуже цікаві дискусії навколо цієї та інших тем, які є у програмі. Як завжди, цінні ідеї та рекомендації наших гостей допоможуть спланувати наше майбутнє, стануть добрими рекомендаціями для урядів, для світових лідерів. Я думаю, таким чином, ми постараємося зробити свій внесок у те, щоб зробити наш світ більш безпечним та спокійним. Бажаю вам цікавих дискусій. Дякую за увагу.
X X X
Потім виступили Президент Латвійської Республіки Егілс Левітс, Президент Демократичної Республіки Тимор-Лесте Жозе Рамуш Орта, верховний представник Альянсу цивілізацій ООН Мігель Анхель Моратінос, виконавчий директор Об'єднаної програми боротьби з ВІЛ при генеральному секретарі ООН Вінні Бьяніма.
Потім було заслухано відеозвернення генерального директора Всесвітньої організації охорони здоров'я Тедроса Адханома Гебреєсуса, а також зачитано листи Президента Італійської Республіки Серджо Маттарелли та прем'єр-міністра Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії Ріші Сунака.
На закінчення виступила колишній президент Латвії та співголова Міжнародного центру Нізамі Гянджеві Вайра Віке-Фрейберга.
X X X
Форум продовжує роботу панельними засіданнями.
X X X
Зазначимо, що Міжнародний центр Нізамі Гянджеві став важливим міжнародним центром, який досліджує шляхи вирішення глобальних проблем та інформує про це світову громадськість. Саме тому інтерес до заходів, організованих центром, з кожним роком зростає.
Нинiшнiй Глобальний Бакинський форум, присвячений темі «Світ сьогодні: виклики та надії», зібрав представників багатьох країн, а також авторитетних міжнародних організацій. Так, у форумі беруть участь 4 президенти, 2 прем'єр-міністри, 6 спікерів та міністрів, керівники 5 структур ООН, 25 колишніх президентів, 21 колишній прем'єр-міністр, заступники міністрів закордонних справ 23 країн, загалом 360 представників із 61 країни.
На форумі, який триватиме до 11 березня, буде розглянуто фактори, що створюють загрозу новому світопорядку, у тому числі питання безпеки й перспектив забезпечення миру, встановлення стійкості у розділеному світі, його впливу на глобальний світ, буде обговорено шляхи вирішення викликів, що стоять перед людством, буде порушено конфлікти, мегазагрози, що стрясають світ, у тому числі питання кліматичної, ядерної та продовольчої безпеки, відбудеться обмін думками про майбутню роботу в постпандемійний період. Серед основних тем обговорення – запобігання міграції як симптому глобальної бідності, нерівності, кліматичної кризи та конфліктів. Учасники поділяться думками щодо майбутнього Європи, розглянуть джерела популізму та екстремізму, визначать шляхи ефективної боротьби з ними.